руССкій єзик + українська мова = суржик
Aug. 7th, 2012 12:03 amПід час відпустки був у батьків.
Батьки з черкаської області, після закінчення вишу переїхали до Кривого Рогу. У Кривому Розі я і народився. З нашої родини я один - "кріворожец" :) (мама, тато, брат і я :) )
Так от, скільки пам’ятаю Кривий Ріг - російськомовне місто. Коли у 1991 році після "ҐКЧП" моя мама почала розмовляти українською - маму почали називати "бандєрівкою" (здається я тут про це колись писав). Називали бандєрівкою і в магазині, і на ринку і, знайомі...
Після Харкова автоматично прислухаюся до мови спілкування навколишнього люду.
Скажу особисте враження:
якщо раніше Харків і Кривий Ріг я відрізняв по "ге"-"ґ" ("шо-шо" - кажуть не тільки в Харкові :) ), то зараз, у Кривому Розі, суміш язьіка та мови, та, почув більше української. Якщо узагальнити - то русскій перетворився у суржик. Суржик такий, що у реченні російске слово та українське слово, щось наприклад (розмова по телефону)
"Слушай, я сьогодні можливо апаздаю, ти мєня почекай, я постраюсь не дуже запізнюватися"
- саме так, одночасно і "апаздаю" і "запізнююсь".
Хочу зазначити, що є і російська мова - ну та мова, яку звикли в Україні називати російською, є українська мова, і з’явилося, як на мене, багато отого суржика
Батьки з черкаської області, після закінчення вишу переїхали до Кривого Рогу. У Кривому Розі я і народився. З нашої родини я один - "кріворожец" :) (мама, тато, брат і я :) )
Так от, скільки пам’ятаю Кривий Ріг - російськомовне місто. Коли у 1991 році після "ҐКЧП" моя мама почала розмовляти українською - маму почали називати "бандєрівкою" (здається я тут про це колись писав). Називали бандєрівкою і в магазині, і на ринку і, знайомі...
Після Харкова автоматично прислухаюся до мови спілкування навколишнього люду.
Скажу особисте враження:
якщо раніше Харків і Кривий Ріг я відрізняв по "ге"-"ґ" ("шо-шо" - кажуть не тільки в Харкові :) ), то зараз, у Кривому Розі, суміш язьіка та мови, та, почув більше української. Якщо узагальнити - то русскій перетворився у суржик. Суржик такий, що у реченні російске слово та українське слово, щось наприклад (розмова по телефону)
"Слушай, я сьогодні можливо апаздаю, ти мєня почекай, я постраюсь не дуже запізнюватися"
- саме так, одночасно і "апаздаю" і "запізнююсь".
Хочу зазначити, що є і російська мова - ну та мова, яку звикли в Україні називати російською, є українська мова, і з’явилося, як на мене, багато отого суржика
Украинскія Колядки. Олена Пчілка
Aug. 1st, 2012 12:26 am"Созидая зданіе своего литературнаго языка, польскіе писатели не пренебрегаютъ элементами чисто народными, и вь этомъ отношеніи они б. м. подняли многіе камушки, презрительно отброшенные писателями нашими: такія слова, какъ ozdoba, vahanie, zdobycz, liczba, zaniedbanie и масса другихъ были въ нашемъ языке народномъ и могли бы быть взятыми нашею литературою... Историкъ польской литературы (Мацеевскій, «Pismiennictwo polskie»), говоритъ, что польскіе писатели XVI в, ввевши въ польскій языкъ русскія слова, (подобныя приведеннымъ выше), «обогатили его и сделали мягче». Мы же эти слова «занедбали» и забыли настолько, что если встречаемся съ ними теперь въ нашемъ народномъ языке, то намъ кажется, что это полонизмы..."
Кіевская Старина 1903 г О. Пчилка
Украинскія Колядки. Олена Пчілка
Кіевская Старина 1903 г О. Пчилка
Украинскія Колядки. Олена Пчілка
Символічно...
Jul. 3rd, 2012 08:10 pmСьогодні, коли прийняли "мовний закон" КаКа, в Харкові почали демонтувати "Незалежність"
"Язык и народность" (рос.)
Jun. 14th, 2012 08:29 pmПотебня Олександр Опанасович
"Знание двух языков в раннем возрасте не есть обладание двумя системами изображения и сообщения одного и того же круга мыслей, но раздвояет этот круг и наперед затрудняет достижение цельности миросозерцания, мешает научной абстракции"
"Знание двух языков в раннем возрасте не есть обладание двумя системами изображения и сообщения одного и того же круга мыслей, но раздвояет этот круг и наперед затрудняет достижение цельности миросозерцания, мешает научной абстракции"
Народный депутат Вадим Колесниченко (Партия регионов), ныне известный как защитник прав русскоязычного населения Украины, в свое время считался украинским националистом. Об этом в эксклюзивном комментарии НБН сообщил народный депутат и экс-спикер крымского парламента Леонид Грач.
є дані, що він знайшов себе в "руССкам мірє" після жорстоко побиття...
“Колесниченко еще при Союзе приехал в Крым с Западной Украины по комсомольской работе, которая тогда фактически приравнивалась к партийной, и даже выдвигался в партаппарат. Но после развала СССР изменил своим коммунистическим убеждениям, стал рьяным антикоммунистом. В созыве 1994-1998 годов он был в поиске себя, в процессе которого уходил и в украинский национализм», – заявил г-н Грач.
По его словам, позже Вадим Колесниченко снова изменил свои политические предпочтения. «Это уже позднее он нашел себя в шовинизме и в этом статусе стал полезен для Партии регионов, у которой тоже на ранних этапах была совсем не та риторика и декларировалась совсем не та идеология, что сейчас. Но если поискать, думаю, до сих пор можно найти материалы, в которых Колесниченко защищает того же Бандеру”, – подчеркнул нардеп.
Ранее о том, что Вадим Колесниченко в крымском парламенте носил вышиванку и общался исключительно на украинском языке, заявлял народный депутат (НУ-НС) Геннадий Москаль. По его словам, на попытки об этом напомнить Колесниченко ответил: “Да кто сейчас сможет это подтвердить?”. После этого г-н Москаль предложил обратиться за подтверждением его слов к экс-спикеру крымского парламента Леониду Грачу.
Напомним, 5 июня, парламент принял в первом чтении законопроект «Об основах государственной языковой политики» инициированный нардепами Колесничекно и Киваловым. За законопроект проголосовали 234 депутата, среди которых оказались нунсовцы, депутаты Литвина и внефракционные нардепы. При этом позже выяснилось, что по данным письменной регистрации в парламенте, законопроекту о языках можно засчитать только 172 голоса, так как остальные депутаты, которые якобы проголосовали за проект закона, отсутствовали в парламенте.
По его словам, позже Вадим Колесниченко снова изменил свои политические предпочтения. «Это уже позднее он нашел себя в шовинизме и в этом статусе стал полезен для Партии регионов, у которой тоже на ранних этапах была совсем не та риторика и декларировалась совсем не та идеология, что сейчас. Но если поискать, думаю, до сих пор можно найти материалы, в которых Колесниченко защищает того же Бандеру”, – подчеркнул нардеп.
Ранее о том, что Вадим Колесниченко в крымском парламенте носил вышиванку и общался исключительно на украинском языке, заявлял народный депутат (НУ-НС) Геннадий Москаль. По его словам, на попытки об этом напомнить Колесниченко ответил: “Да кто сейчас сможет это подтвердить?”. После этого г-н Москаль предложил обратиться за подтверждением его слов к экс-спикеру крымского парламента Леониду Грачу.
Напомним, 5 июня, парламент принял в первом чтении законопроект «Об основах государственной языковой политики» инициированный нардепами Колесничекно и Киваловым. За законопроект проголосовали 234 депутата, среди которых оказались нунсовцы, депутаты Литвина и внефракционные нардепы. При этом позже выяснилось, что по данным письменной регистрации в парламенте, законопроекту о языках можно засчитать только 172 голоса, так как остальные депутаты, которые якобы проголосовали за проект закона, отсутствовали в парламенте.
є дані, що він знайшов себе в "руССкам мірє" після жорстоко побиття...
"Як мова розмовляє зі мною" (С) (не моє)
Багато є версій, щодо фрази "РастЂкашется мыслію по древу"
але, я ж не науковець, мені більше подобається "мись" - "мисію"
"растєкашется бєлкой по дрєву" - ну наче зрозуміло, і далі йде
"сЂ́рымъ въ́лкомъ по земли́,
ши́зымъ орлóмъ подъ óблакы"
для не науковця все зрозуміло і логічно ;)
а для українця ще виникає одна асоціація:
МИСЛИВЕЦЬ
можна припустити, що це той, хто ловить білку, адже в прадавні часи це хутро було як гроші, якими сплачували штрафи, або данину
"ловець мисі" - "мись ловець"... "мисьливець"... "мисливець"
знову, наче логічно і правильно :) (принаймні для мене)
Дивлюся у словник:

О! так це ще краще... для мисливця
"мисливець" - той хто ловить ведмедя!
Але... словник каже зовсім інше... знову ця "мисль", з якої почалося "Слово", ще й "запозичена"

ага... "вимагало багато вигадки", це ж треба, таке...
Багато є версій, щодо фрази "РастЂкашется мыслію по древу"
але, я ж не науковець, мені більше подобається "мись" - "мисію"
"растєкашется бєлкой по дрєву" - ну наче зрозуміло, і далі йде
"сЂ́рымъ въ́лкомъ по земли́,
ши́зымъ орлóмъ подъ óблакы"
для не науковця все зрозуміло і логічно ;)
а для українця ще виникає одна асоціація:
МИСЛИВЕЦЬ
можна припустити, що це той, хто ловить білку, адже в прадавні часи це хутро було як гроші, якими сплачували штрафи, або данину
"ловець мисі" - "мись ловець"... "мисьливець"... "мисливець"
знову, наче логічно і правильно :) (принаймні для мене)
Дивлюся у словник:
О! так це ще краще... для мисливця
"мисливець" - той хто ловить ведмедя!
Але... словник каже зовсім інше... знову ця "мисль", з якої почалося "Слово", ще й "запозичена"
ага... "вимагало багато вигадки", це ж треба, таке...