![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Єдину в Україні кам’яну скульптуру язичницького ідола порізали на кілька частин, щоб перенести в інше місце
Кам’яну скульптуру язичницького ідола, яку останні кілька десятків років зберігали в Національному музеї у Львові, порізали на шматки, щоб перенести. Про це «Газету» повідомили працівники музею.
– Учора до нас (корпус на вул. Драгоманова, 42, де і зберігали скульптуру) приїхав директор Ігор Кожан і завідувач реставраційних майстерень пан Мокрій. Мабуть, вони прийняли рішення про перенесення скульптури. Це пов’язано з тим, що керівництво вирішило поставити тут, перед палацовим комплексом, на 13 грудня бюст Митрополита Андрея Шептицького. А ідол заважав встановленню пам’ятника, тож вирішили, що його треба забрати. Сьогодні вранці ідола розрізали на кавалки та фактично вручну на маленькому візочку перевезли за палацовий комплекс. Скульптурі язичницького ідола – понад тисяча років. Її до музею привезла особисто Віра Свінціцька. Це експонат музею, який має свій інвентарний номер, – розповіли «Газеті» працівники музею.
За словами археолога Миколи Бандрівського, це єдина монументальна скульптура язичницьких часів, яка збереглася до наших часів на території України. Її знайшли у ХІХ столітті біля села Лопушна, що поблизу Рогатина. Тоді місцевий греко-католицький священик наказав висікти з ідола хрест. До наших часів дійшла нижня частина, яку в кінці ХІХ століття перевезли до Львова.
На жаль, додзвонитися до директора Національного музею Ігоря Кожана «Газеті» наразі не вдалося.
далі >>
Кам’яну скульптуру язичницького ідола, яку останні кілька десятків років зберігали в Національному музеї у Львові, порізали на шматки, щоб перенести. Про це «Газету» повідомили працівники музею.
– Учора до нас (корпус на вул. Драгоманова, 42, де і зберігали скульптуру) приїхав директор Ігор Кожан і завідувач реставраційних майстерень пан Мокрій. Мабуть, вони прийняли рішення про перенесення скульптури. Це пов’язано з тим, що керівництво вирішило поставити тут, перед палацовим комплексом, на 13 грудня бюст Митрополита Андрея Шептицького. А ідол заважав встановленню пам’ятника, тож вирішили, що його треба забрати. Сьогодні вранці ідола розрізали на кавалки та фактично вручну на маленькому візочку перевезли за палацовий комплекс. Скульптурі язичницького ідола – понад тисяча років. Її до музею привезла особисто Віра Свінціцька. Це експонат музею, який має свій інвентарний номер, – розповіли «Газеті» працівники музею.
За словами археолога Миколи Бандрівського, це єдина монументальна скульптура язичницьких часів, яка збереглася до наших часів на території України. Її знайшли у ХІХ столітті біля села Лопушна, що поблизу Рогатина. Тоді місцевий греко-католицький священик наказав висікти з ідола хрест. До наших часів дійшла нижня частина, яку в кінці ХІХ століття перевезли до Львова.
На жаль, додзвонитися до директора Національного музею Ігоря Кожана «Газеті» наразі не вдалося.
далі >>
"Ціна за свободу - Шлях до повстання"
Oct. 27th, 2012 01:40 amNatural Spirit - Ціна Свободи
Якщо твоїй волі зламані крила
Що ти залишиш живим?
Страчених мрій невідомі могили,
Правди розвіяний дим
Повний свободи їх подих останній
Ціна за свободу — Шлях до повстання
Бачу край як на долоні, діброви та поля
Талий сніг біжить по скроні , чи то плачу я
Барви неба, чари лісу — рідная земля
Відкриває промінь сонця брами Ірія
Наші співи — заповіти, бережи їх сину,
Як не стане їх у світі згине Україна,
Не згадають тебе діти, мати не впізнають
На чужині шукають щастя, бо свого не мають
Як приспить червоне лихо неньку Україну
Згине слово кобзарів, в полум’ї загине,
Буде інша Україна , буде друга правда
Ти не чуєш та не бачиш, в тому твоя зрада
Ще не загоїлись воїнів рани
Ще постріл останній не стих
Лише Небо-батько та Земля-мати
Залишаться нам після їх
Повний свободи їх подих останній
Ціна за свободу - Шлях до повстання
У Києві міліція заблокувала лідера Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Тягнибока, кобзаря Тараса Компаніченка та кількадесят свободівців на території кіностудії Довженка. До заблокованих силовиками людей підійшов один із керівників охорони прем'єра М. Азарова і заявив, що "Тягнибока ми не пускаємо, бо на території студії перебуває Прем'єр-міністр". Також до свободівців підійшов невідомий і російською мовою "пояснив", що їх не пропускають, бо "за даними їхнього екзит-полу (!), "Свобода" не проходить до парламенту". На зауваження присутніх, що екзит-поли ще не проводили, невідомий заявив, мовляв, у них дані вже є... Аби з'ясувати ситуацію, член Політради ВО "Свобода" Ігор Мірошниченко додзвонився до ведучого дебатів на телеканалі "Інтер" Євгенія Кісельова, який зазначив, що "на жаль, вказівку не пускати Тягнибока і свободівців на ефір дало керівництво каналу".
http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/033974/
Працівники СБУ затримали на кілька годин главу фракції "Свобода" в міськраді Романа Онуфріїва, директора департаменту архітектури та містобудування Олега Гаркота та забудовника Володимира Балагуру.
Близько 21.00 їх оточили машинами та кільцем з працівників силової структури у масках, повідомляє івано-Франківське видання "Репортер".
http://www.pravda.com.ua/news/2012/10/9/6974308/
Від прес-служби ВО Свобода:"Термінова інформація. Влада починає силовий варіант виборів. Сьогодні близько 21- 00 київське СБУ на вул. Січових стрільців у Івано-франківську зупинило автівку, в якій їхав керівник Івано-Франківської міської організації ВО «Свобода» Роман Онуфріїв з товаришами.
Усіх витягнули з авто, натягнули наручники. У цей час перехожі бачили як в автівку намагалися підкинути гроші і щось схоже на наркотики. Наразі мешканці Івано-Франківська, які миттєво зібралися навколо, не дозволяють вивезти заарештованих з місця подій. Міліція застосувала кийки та сльозогінний газ. Є постраждалі та затримані.
До речі цим подіям передувала сесія облради, де різкій критиці була піддана робота місцевої ОДА та правоохоронців, що покривають виборчі махінації. Відповідь не забарилася."
http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/033423/
Неконтрольовані прояви "толеразму"...
Oct. 9th, 2012 10:29 pmБуло це ще в п’ятницю, йшов собі тихенько на тренування, нікого (ну як завжди :) ) не чіпав. Коли чую голос позаду:
- Малаадой чєловєєєк! Малаадой чєловєєєк!
Обертаюся, дивлюся - дядько якийсь мене наздоганяє. Ну я зупинився. Він підходить, і запитує:
- А што ета за форма у вас такая?
Я одразу не збагнув, що він має на увазі. Кажу йому:
- Я Вас не зрозумів, що Ви маєте на увазі?
Тут він змінює вираз обличчя, "надягає" таку "цукрову" посмішку і так зверхньо почав на мене дивитися.
- Вот у тебя на спине написано "слава гєроям"
- Ну той що?
- так может ти бандєровєц?
Я тут ледь себе стримав, аби не засміятися. Кажу:
- Бандерівець. А у Вас якісь питання є?
- Так бандєровци на западной укрАйнє
- Я не ділю Україну на Схід-Захід та Пвніч-Південь, для мене Україна єдина.
- А пачєму ти разгаваріваєш на укрАйнском ізикє?
- Як це чого??!! Я українець, живу в Україні, в українському місті... (тут він мені почав говорити)
- Нєєєєт, ти нє панімаєш, укрАінци разгаварівают на рускам ізикє, а вот бандєравци - на укрАінскам, котор... (тут вже я не схотів слухати далі)
Кажу йому:
- Мені з Вами все зрозуміло, усього Вам найкращого. Розвернувся і пішов своїм шляхом. Але чую за спиною:
- а куда ета ти? тєбє што, нєчєва мнє атвєтіть?!
Я розвертаюся, і кажу йому:
- Мені неприємно з вами розмовляти.
Йду собі далі. А він, намагається наздогнати мене, та голосніше до мене:
- А што ти тут ваапще дєлаєш?!
- Як це що? Живу я тут!
- І я тут живу а..!
...Так мене оця вся ситуація обурила, що не втримався. Обернувся, та сказав:
- Не довго Вам тут залишилося...
Він а ж зупинився, його посмішка, яка була впродовж всієї розмови, кудись зникла.
(вигляд "ззаду" додається :) )
З.І. На мені був "балахон" гурту "Nokturnal Mortum", є в них пісня "Слава Героям" -
- Малаадой чєловєєєк! Малаадой чєловєєєк!
Обертаюся, дивлюся - дядько якийсь мене наздоганяє. Ну я зупинився. Він підходить, і запитує:
- А што ета за форма у вас такая?
Я одразу не збагнув, що він має на увазі. Кажу йому:
- Я Вас не зрозумів, що Ви маєте на увазі?
Тут він змінює вираз обличчя, "надягає" таку "цукрову" посмішку і так зверхньо почав на мене дивитися.
- Вот у тебя на спине написано "слава гєроям"
- Ну той що?
- так может ти бандєровєц?
Я тут ледь себе стримав, аби не засміятися. Кажу:
- Бандерівець. А у Вас якісь питання є?
- Так бандєровци на западной укрАйнє
- Я не ділю Україну на Схід-Захід та Пвніч-Південь, для мене Україна єдина.
- А пачєму ти разгаваріваєш на укрАйнском ізикє?
- Як це чого??!! Я українець, живу в Україні, в українському місті... (тут він мені почав говорити)
- Нєєєєт, ти нє панімаєш, укрАінци разгаварівают на рускам ізикє, а вот бандєравци - на укрАінскам, котор... (тут вже я не схотів слухати далі)
Кажу йому:
- Мені з Вами все зрозуміло, усього Вам найкращого. Розвернувся і пішов своїм шляхом. Але чую за спиною:
- а куда ета ти? тєбє што, нєчєва мнє атвєтіть?!
Я розвертаюся, і кажу йому:
- Мені неприємно з вами розмовляти.
Йду собі далі. А він, намагається наздогнати мене, та голосніше до мене:
- А што ти тут ваапще дєлаєш?!
- Як це що? Живу я тут!
- І я тут живу а..!
...Так мене оця вся ситуація обурила, що не втримався. Обернувся, та сказав:
- Не довго Вам тут залишилося...
Він а ж зупинився, його посмішка, яка була впродовж всієї розмови, кудись зникла.
(вигляд "ззаду" додається :) )
З.І. На мені був "балахон" гурту "Nokturnal Mortum", є в них пісня "Слава Героям" -
"У прокуратурі з'ясувалось, що громадський активіст, журналіст Дмитро Резніченко вже у ізоляторі тимчасового утримання на Подолі по вул. Косогірній 7. Повідомили, що його затримали за рішенням голосіївського районного суду."
"Завтра на 11.00 біля слідчого управління прокуратури на Антоновича 114 акція з вимогою звільнити Дмитра Резніченка. Прохання до ЗМІ прийти і максимально висвітлити, оскільки Діма не тільки відомий блогер, журналіст, але й людина, яка має патріотичні погляди і завжди відстоює свою позицію. Крім того, дивує, що кіллєра з Карпвана не можуть знайти ось уже скільки днів, а людину, яка відстоює українську мову, впізнали за фотокарткою і швидко затримали!"
Олександр Аронець (Відповідальний за зв'язки з громадськістю у КМО ВО "Свобода")
"Завтра на 11.00 біля слідчого управління прокуратури на Антоновича 114 акція з вимогою звільнити Дмитра Резніченка. Прохання до ЗМІ прийти і максимально висвітлити, оскільки Діма не тільки відомий блогер, журналіст, але й людина, яка має патріотичні погляди і завжди відстоює свою позицію. Крім того, дивує, що кіллєра з Карпвана не можуть знайти ось уже скільки днів, а людину, яка відстоює українську мову, впізнали за фотокарткою і швидко затримали!"
Олександр Аронець (Відповідальний за зв'язки з громадськістю у КМО ВО "Свобода")
"РАДА ДОЗВОЛИЛА ПРОДАВАТИ ІНОЗЕМЦЯМ ЗЕМЛЮ"
Oct. 2nd, 2012 10:13 pmВерховна Рада дозволила іноземним громадянам та підприємствам з іноземним капіталом купувати землю несільськогосподарського призначення...
Земля!
Бренькнуло слово, як висока струна, і настроїло серце.
Давнє, знайоме й близьке слово. Це не той сірий жорстокий клапоть, що як п'явка тягне з людини сили, а сам родить будяк; це щось чарівне, принадне, що одвіку манить стомлену душу, переливається, грає на сонці як мрія, як щось невимовне, од чого змінилася б доля і вище піднялись би води життя понад берегами.
Земля — дар божий, як повітря, як сонце…
Земля для всіх. А хто її має?
А хто ж її має? Пан, багатир…
Є поле в руках багатих, і є убогий мужик, що нічого не має, тільки руки та ноги… Тільки свої чотири кінці…
В тумані, то тут, то там, як островки, зринали глухі голоси.
«Тепер скажімо так: мені потрібна земля, бо своєї немає, й тобі потрібна… А пан те бачить і наганяє ціну…»
«Не пан наганя, а самі б'ємось за аренду, бо ти не візьмеш, то візьмуть люди. Ніхто не хоче з голоду гинуть — та й платиш…»
«Однаково гинеш… Земля не виносить видатків, голодна не хоче родити. А що вродила, все забрав пан».
«Пропада твоя праця… А на той рік знов ідеш до пана, сам себе дуриш…»
«Страшна видима смерть…»
Слухайте, слухайте! Годі вам там! Земля належить трудящим. Хто багатому дав його багатство? Ми, мужики. І звідки сила в нього? З нас, мужиків… Діди наші, батьки й самі ми життя ціле робили на пана. Хіба ж ми не заробили собі землі?..
І знов у тумані бриніли окремі розмови, як зачеплені струни.
«Подать плати, москаля дай, щоб землю нашу од ворога боронив… А що ж мені боронити, коли в мене землі нема? Зроби спочатку так, щоб була в мене земля, а тоді й бери москаля, як має що боронити…»
«Зруйнуймо засиджені гнізда, як роблять інші, викурімо багачів, щоб не наважились більше вертатись, тоді миру вільніше буде, тоді в нас буде земля…»
Fata morgana Михайло Коцюбинський
Земля!
Бренькнуло слово, як висока струна, і настроїло серце.
Давнє, знайоме й близьке слово. Це не той сірий жорстокий клапоть, що як п'явка тягне з людини сили, а сам родить будяк; це щось чарівне, принадне, що одвіку манить стомлену душу, переливається, грає на сонці як мрія, як щось невимовне, од чого змінилася б доля і вище піднялись би води життя понад берегами.
Земля — дар божий, як повітря, як сонце…
Земля для всіх. А хто її має?
А хто ж її має? Пан, багатир…
Є поле в руках багатих, і є убогий мужик, що нічого не має, тільки руки та ноги… Тільки свої чотири кінці…
В тумані, то тут, то там, як островки, зринали глухі голоси.
«Тепер скажімо так: мені потрібна земля, бо своєї немає, й тобі потрібна… А пан те бачить і наганяє ціну…»
«Не пан наганя, а самі б'ємось за аренду, бо ти не візьмеш, то візьмуть люди. Ніхто не хоче з голоду гинуть — та й платиш…»
«Однаково гинеш… Земля не виносить видатків, голодна не хоче родити. А що вродила, все забрав пан».
«Пропада твоя праця… А на той рік знов ідеш до пана, сам себе дуриш…»
«Страшна видима смерть…»
Слухайте, слухайте! Годі вам там! Земля належить трудящим. Хто багатому дав його багатство? Ми, мужики. І звідки сила в нього? З нас, мужиків… Діди наші, батьки й самі ми життя ціле робили на пана. Хіба ж ми не заробили собі землі?..
І знов у тумані бриніли окремі розмови, як зачеплені струни.
«Подать плати, москаля дай, щоб землю нашу од ворога боронив… А що ж мені боронити, коли в мене землі нема? Зроби спочатку так, щоб була в мене земля, а тоді й бери москаля, як має що боронити…»
«Зруйнуймо засиджені гнізда, як роблять інші, викурімо багачів, щоб не наважились більше вертатись, тоді миру вільніше буде, тоді в нас буде земля…»
Fata morgana Михайло Коцюбинський
Ми не повинні допустити формування більшості Партією регіонів. На сьогодні - це наше головне завдання.
(гіфку зліпив сам з кадрів, які наклацав фотіком)
Хлопчик наче питає:
Oct. 2nd, 2012 07:36 pm"Дядя Міша, а де електронні книжки?"
Проект М. Добкіна з електронними підручниками так і не реалізовано
«Геніяльне визначення України дав геніяльний Стефаник. Україна — це земля, наша родюча, чорна, найбагатший у світі чорнозем, за який проливали кров найкращі сини України...» А далі: «Українська земля — чорного кольору, а кров борців, що йшл
а «відбирати її від ворога», — червона. А хіба ж поєднання цих кольорів — червоного і чорного — не символічне визначення України - України, що бореться?»
Червоно-чорний прапор — символ «України, що бореться»
а «відбирати її від ворога», — червона. А хіба ж поєднання цих кольорів — червоного і чорного — не символічне визначення України - України, що бореться?»
Червоно-чорний прапор — символ «України, що бореться»
