![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
А що думають рідновіри? питання/відповідь
Apr. 5th, 2011 10:10 pmчитаючи Біблію... питання/відповідь
а що думає церква? питання/відповідь
Питання:
Чи є поняття про 3, 9, 40 днів у Рідній Вірі?
Відповідь:
Звичайно,така традиція походить з рідної віри. Душа, прямуючи на Луки Сварожі, проходить кілька етапів. Перший з них - усвідомлення самою душею свого нового стану (своєрідна адаптація) - три дні, переважно за ці дні відбувається обрядова частина, пов’язана з похованням; друга - очищення й підготовка до довшого шляху - 9 днів; третя - сам шлях на Луки Сварожі, якого душа досягає за 40 днів. Тому прийнято класти харч в дорогу, ставити воду, вішати рушники - цим ми підтримуємо душу в її подорожі до Сварога.
Питання:
Куди дівається душа після смерті людини?
Відповідь:
Дажбожий онук керується Законами Прави, Яви і Нави. Ці закони записані нашими Праматерями на українських рушниках: дерево-квітка, що проростає з вазона чи глиняного глечика, символізує триярусну світобудову. Найнижча сфера – це коріння дерева. Саме воно є першоджерелом існування двох інших. Це світ Предків Роду, покійних родичів, світ Нава. Однак, першопричиною існування цього коріння є світ Права – Божественне бажання, дане згори, тобто з верхньої сфери – крони дерева. В народі досі побутує приказка: "Де є коріння, там виросте й гілля". Давши життя корінню, Права тим самим дає життя Яві – проявленому життю людей, тобто стовбуру дерева. Всі три світи є взаємопов'язані свою єдністю. Нава – не просто підземний світ, це світ духів, безтілесних образів наших родичів, який існує в нашій пам'яті. Нава – є також сон, забуття, видимі під час сну образи, марення: "Се видів сон у Наві"(19). Нави не боялися, але й не поспішали до неї. Своє життя підтримували активною діяльністю. Про тих, хто розслабився, казали: "багаті зніжили мечі свої, тому швидко підуть у Наву" (22).
Той світ (Нава) може створювати духовну енергію для підтримки своїх нащадків, якщо вони ще не втратили пам'ять Роду. Цей світ (Ява) – світ живих людей, в якому поєднане природне (біологічне, успадковане від земних Предків) і духовне (ідеальне, дане Богами). Проживши в проявленому просторі відведений Богами час, душа повертається до свого першоджерела – через світ Нави до Богів Прави. Про це знаємо з першої священної дошки Велесової Книги: "Права бо є невідомо уложена Дажбогом, а по ній, як пряжа, тече Ява, і та соутворює життя наше, і та, коли одійде, смерть є. Ява текуща, а творена в Праві. Нава бо є по тій: до тої є Нава, і по тій є Нава, а в Праві ж є Яв" (1).
З цього видно, що душа живе вічно, а тіло, старіючи, зношується. Тіло – лише одяг душі. Тому Боги забирають старе зношене тіло і через певний час дають душі нове вбрання. Віра в переселення душ, у вічність душі виховувала безстрашність і впевненість у своїх силах: "Од Отця Ора походимо... і той час від часу народжується серед нас, бо пов'язано це так до самої смерті" (4-Г). Русич не боявся смерті, бо: "Права є з нами і Нави не боїмося, бо Нава не має сили проти нас" (7-Д).
Душа померлого відправляється на Луки Сварожі, до Вирію-Раю, де її чекають душі Пращурів, які відійшли туди раніше: "А там побачимо Пращурів своїх і Матерів, які порядкують у Сварзі і там отари свої пасуть і віни свої вінять і життя мають, як і наше. Там немає ні гунів, ні еллінів, тільки Права княжити має. І та Права є істинна, як Нава є скинута, але Яві дана, і пребуде віки вічні біля Святовита" (26).
Тут пояснимо головні поняття:
1. Сварґа – найвище Небо, житло Сварога і Його Луки, де знаходиться Рай. Сварґа символізує найвищу святість, духовну силу, сконцентровану в Божественній істині. Сварґа дослівно означає "небесний, рухаючий Небо". В Ріґведі є поняття Сварґа-Марґа, що означає "шлях на Небо". Так називається наш Чумацький шлях, або Молочна стежка, якою душі померлих прямують до Лук Сварожих.
2. Віна-вінча. В Раю вони немов би продовжують своє земне життя, займаючись улюбленими справами. Тому, як хлібороби, й вінять віни – збирають щедрі врожаї жита та здійснюють жниварський обряд – сплітають вінок із колосків, вносять у хату Дідуха-Снопа. Саме цей обряд символізує єдність живих нащадків з померлими Предками, бо: "То Велес навчив Праотців наших орати землю і злаки сіяти, і жати віна-вінча на полях страдних, і ставити Снопа до огнища, і чтити його, як Отця Божого" (8/2).
3. Нава скинута – душа, яка вже скинула тіло, тобто людина померла. Яві дана – слід розуміти, що Боги Права дають тіла для душ, які знову повертаються в Яву, тобто народжуються для земного життя. Нава скидає тіло, Ява вдягає тіло.
4. Світовит – творчий дух Всесвіту, Божественне Світло, найвища Святість. Світовит – одна з трьох постатей Великого Триглава – Святий дух, що витає в повітрі (11-А, 11-Б). Тому Святовита (Світовида) вважають розпорядником Прави і Яви, який вирішує долю духовних посланців на Землю: "Богові Світовитові ми славу прорекли, бо цей Бог став Богом Правія і Явія, і йому співаємо пісні, яко єсть він святий. І через нього ми побачили світ видимий і буття Яви. І буде Він нас у Навії берегти, а тому хвалу співаємо" (11-А). Якщо Нава – символ нічної темряви, то Ява – проявлене, вияскравлене денним світлом життя людей. Вранці скачуть вісники у Небі, щоб "управити золотий човен Сонця" (7-Ж).
а що думає церква? питання/відповідь
Питання:
Чи є поняття про 3, 9, 40 днів у Рідній Вірі?
Відповідь:
Звичайно,така традиція походить з рідної віри. Душа, прямуючи на Луки Сварожі, проходить кілька етапів. Перший з них - усвідомлення самою душею свого нового стану (своєрідна адаптація) - три дні, переважно за ці дні відбувається обрядова частина, пов’язана з похованням; друга - очищення й підготовка до довшого шляху - 9 днів; третя - сам шлях на Луки Сварожі, якого душа досягає за 40 днів. Тому прийнято класти харч в дорогу, ставити воду, вішати рушники - цим ми підтримуємо душу в її подорожі до Сварога.
Питання:
Куди дівається душа після смерті людини?
Відповідь:
Дажбожий онук керується Законами Прави, Яви і Нави. Ці закони записані нашими Праматерями на українських рушниках: дерево-квітка, що проростає з вазона чи глиняного глечика, символізує триярусну світобудову. Найнижча сфера – це коріння дерева. Саме воно є першоджерелом існування двох інших. Це світ Предків Роду, покійних родичів, світ Нава. Однак, першопричиною існування цього коріння є світ Права – Божественне бажання, дане згори, тобто з верхньої сфери – крони дерева. В народі досі побутує приказка: "Де є коріння, там виросте й гілля". Давши життя корінню, Права тим самим дає життя Яві – проявленому життю людей, тобто стовбуру дерева. Всі три світи є взаємопов'язані свою єдністю. Нава – не просто підземний світ, це світ духів, безтілесних образів наших родичів, який існує в нашій пам'яті. Нава – є також сон, забуття, видимі під час сну образи, марення: "Се видів сон у Наві"(19). Нави не боялися, але й не поспішали до неї. Своє життя підтримували активною діяльністю. Про тих, хто розслабився, казали: "багаті зніжили мечі свої, тому швидко підуть у Наву" (22).
Той світ (Нава) може створювати духовну енергію для підтримки своїх нащадків, якщо вони ще не втратили пам'ять Роду. Цей світ (Ява) – світ живих людей, в якому поєднане природне (біологічне, успадковане від земних Предків) і духовне (ідеальне, дане Богами). Проживши в проявленому просторі відведений Богами час, душа повертається до свого першоджерела – через світ Нави до Богів Прави. Про це знаємо з першої священної дошки Велесової Книги: "Права бо є невідомо уложена Дажбогом, а по ній, як пряжа, тече Ява, і та соутворює життя наше, і та, коли одійде, смерть є. Ява текуща, а творена в Праві. Нава бо є по тій: до тої є Нава, і по тій є Нава, а в Праві ж є Яв" (1).
З цього видно, що душа живе вічно, а тіло, старіючи, зношується. Тіло – лише одяг душі. Тому Боги забирають старе зношене тіло і через певний час дають душі нове вбрання. Віра в переселення душ, у вічність душі виховувала безстрашність і впевненість у своїх силах: "Од Отця Ора походимо... і той час від часу народжується серед нас, бо пов'язано це так до самої смерті" (4-Г). Русич не боявся смерті, бо: "Права є з нами і Нави не боїмося, бо Нава не має сили проти нас" (7-Д).
Душа померлого відправляється на Луки Сварожі, до Вирію-Раю, де її чекають душі Пращурів, які відійшли туди раніше: "А там побачимо Пращурів своїх і Матерів, які порядкують у Сварзі і там отари свої пасуть і віни свої вінять і життя мають, як і наше. Там немає ні гунів, ні еллінів, тільки Права княжити має. І та Права є істинна, як Нава є скинута, але Яві дана, і пребуде віки вічні біля Святовита" (26).
Тут пояснимо головні поняття:
1. Сварґа – найвище Небо, житло Сварога і Його Луки, де знаходиться Рай. Сварґа символізує найвищу святість, духовну силу, сконцентровану в Божественній істині. Сварґа дослівно означає "небесний, рухаючий Небо". В Ріґведі є поняття Сварґа-Марґа, що означає "шлях на Небо". Так називається наш Чумацький шлях, або Молочна стежка, якою душі померлих прямують до Лук Сварожих.
2. Віна-вінча. В Раю вони немов би продовжують своє земне життя, займаючись улюбленими справами. Тому, як хлібороби, й вінять віни – збирають щедрі врожаї жита та здійснюють жниварський обряд – сплітають вінок із колосків, вносять у хату Дідуха-Снопа. Саме цей обряд символізує єдність живих нащадків з померлими Предками, бо: "То Велес навчив Праотців наших орати землю і злаки сіяти, і жати віна-вінча на полях страдних, і ставити Снопа до огнища, і чтити його, як Отця Божого" (8/2).
3. Нава скинута – душа, яка вже скинула тіло, тобто людина померла. Яві дана – слід розуміти, що Боги Права дають тіла для душ, які знову повертаються в Яву, тобто народжуються для земного життя. Нава скидає тіло, Ява вдягає тіло.
4. Світовит – творчий дух Всесвіту, Божественне Світло, найвища Святість. Світовит – одна з трьох постатей Великого Триглава – Святий дух, що витає в повітрі (11-А, 11-Б). Тому Святовита (Світовида) вважають розпорядником Прави і Яви, який вирішує долю духовних посланців на Землю: "Богові Світовитові ми славу прорекли, бо цей Бог став Богом Правія і Явія, і йому співаємо пісні, яко єсть він святий. І через нього ми побачили світ видимий і буття Яви. І буде Він нас у Навії берегти, а тому хвалу співаємо" (11-А). Якщо Нава – символ нічної темряви, то Ява – проявлене, вияскравлене денним світлом життя людей. Вранці скачуть вісники у Небі, щоб "управити золотий човен Сонця" (7-Ж).
