РА-РО-РУ-РИ з Києвої гори
Apr. 11th, 2011 11:59 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
yatswishІз запитань до журналу "Сварог":
Шановна редакціє часопису «Сварог»!
Останнім часом у середовищі рідновірів з’явилися якісь непевні назви, як наприклад організація «Коло-Ра». Нібито й непогану справу вона робить – глиняні образи трипільських Богинь, але від чого походить її назва? Крім того, поширюється якась книжечка «Сини Ра з берегів Дніпра», нещодавно відкрилася кав’ярня «Руський клуб «Культ Ра». Що це за течія така? Нашу ще молоду громаду це непокоїть, бо поширилися чутки, що ОРУ також підтримує сумнівну думку, нібито в українців був культ Ра. Досі ми довіряли керівництву ОРУ і були вдячні за той великий науковий внесок, який зробили В. Шаян і Г. Лозко в розвиток Рідної Віри. Хотілося би дізнатися Вашу думку щодо згаданого «культу».
З повагою, громада «Сварга», м. Тернопіль
Шановні рідновіри!
Насамперед зауважимо, що Об’єднання Рідновірів України ніколи не визнавало і не пропагувало подібного культу. Названа течія з’явилася в Росії ще на початку 90-х років минулого, ХХ ст. Рідновірів України обминуло це негативне явище двадцять років тому, й ми навіть не сподівалися, що воно вигулькне знову вже з іншого боку. Однак, як відомо, наші вороги не дрімають. Російські рідновіри вважають, що створив цю несусвітню вигадку якийсь Абрамов-Шубін, автор «Всеясвєтної грамоти». Мета маніпулятора зрозуміла – відволікти увагу слов’ян від справжніх рідних цінностей. Нині цей напрямок навіть назвали терміном «ракомольство». Сутність його в тому, що кожне слово зі звукосполученням ра- розкладають на частини або й окремі літери, в яких шукають якийсь «езотеричний» (таємний) смисл (ра-дість, ра-дуга), забуваючи, що дане звукосполучення є й у словах ра-б, ра-бин, ду-ра-ки та ін. або намагаючись надати цим словам невластивого їм високого змісту. Наприклад, слово дурак перекладають як «ходив до Бога Ра і повернувся назад, тобто став мудрецем». Найчастіше подібним займаються люди, які не мають ніякої спеціальної освіти чи хоча би звичайного філологічного чуття. Вони абсолютно ігнорують закони словотвору. Нехтуючи морфемікою слова (наприклад, розриваючи корінь або вважаючи твірною основою суфікс, префікс чи навіть закінчення), вони порушують природні закони словотворення. Звичайно, дуже прикро, що деякі рідновіри, наслідуючи таких псевдознавців, спотворюють рідну мову: це сприяє не тільки процесу деградації й знищення істинного змісту слів, а й розладу душевного стану людини. Ми вважаємо, що ракомоли лише дискредитують Рідну Віру.
Дехто переконує, що слов’яни вживали єгипетське ім’я Бога Сонця – Ра, але це не відповідає ніяким достовірним фактам. У русичів є сонячний Дажбог («ми – Дажбожі онуки, і не сміємо нехтувати славу нашу і заповіти»). Є у нас і Ярило, Хорс, Світовид – всі вони ясні сонячні Боги, яких шанують усі рідновіри й усі громади ОРУ. Натомість наші «вільнодумці» все ще притягують за вуха останній аргумент: мовляв, у Велесовій Книзі ріка Волга називається словом Ра. Розглянемо й це твердження.
Справді Ра – давнє ім’я річки Волги, вживане переважно в іноземних джерелах – давньогрецьких (Геродот, Птоломей, Марцеллін) та середньовічних хроніках (С. Герберштейн) [Славянская энциклопедия. – Т. ІІ, с. 230]. У різні часи різне населення цього регіону називало Волгу по-різному: за часів Хозарського каганату – Rha (з ерзянського й мокшанського «рав»; офіційна версія: обидві назви нібито іранського походження), в Середньовіччі – Ітіль (з татарського İdel, казанського Едиль, Edil). Слов’янське і москвинське населення називало цю найбільшу в Європі ріку по-слов’янськи: з праслов’янського *Vьlga, моск. волглая (влажная), укр. – волога. Для слов’ян назви гідронімів з таким коренем є типовими. Порівняймо: річки Влга – в Чехії, Вільга – у Польщі.
Геродот, який зазвичай дуже спотворював географічні назви та імена людей, згадує ріку Оар в той історичний момент, коли війська скіфського царя Ідантірса загнали персів Дарія аж до річок Танаїд (Дон) і Оар (деякі вчені сумніваються в тому, що це Волга, бо сам Геродот вказує, що Оар впадає в Меотидське озеро, тобто Азовське море). У Велесовій Книзі наводиться та назва, що була відома в іноземних джерелах. Але ніякого культу, ніякого Бога Ра ми не знаходимо ні на берегах Волги, ні на берегах Дніпра!
На жаль, деякі рідновіри ще не вміють розрізняти істинні цінності від «підсадних ідеологічних качок», які їм щедро підкладають тіньові структури та різні спецслужби. Однією зі спецслужб накинуто й так званий інгліїзм (переважно в Росії). Ця течія, потужно підтримана фінансово, вже встигла проникнути й в Україну. Самі росіяни вважають, що інглінги – це витончений тіньовий концептуальний проект (КП), створений для дискредитації ведизму та Рідної Віри. Як і всі тіньові проекти, він може бути успішним за умови вдалої підробки (мімікрії) під ту жертву, яку хочуть позбавити довіри та авторитету, в даному випадку – Рідну Віру. Розраховано все це на те, щоб створити досить розгалужене вчення з суміші достовірних і недостовірних даних, які нібито становлять концептуальну цілісність. Завершення такого проекту – нанесення розгромного «викривального» удару по заздалегідь імплантованих хибних елементах. Тоді всім начебто стає «очевидна» їхня неспроможність і хибність, і мета маніпуляторів досягнута: в суспільстві створюється негативне ставлення до певного об’єкта (явища). Таку маніпуляцію «жидівствуючі» проробляли з нашими предками неодноразово: з метою дискредитації руху відродження Рідної Віри, започаткованого В. Шаяном, створили Рунвістський монотеїзм з «пророком» на чолі, що негативно позначилося на ставленні до автентичного язичництва в суспільстві; з метою дискредитації Велесової Книги підкупили єврея Алєксандра Барашкова (він же Бус Крєсєнь, він же А. Асов) на створення власної фантасмагорії навколо цієї пам’ятки. Це їхні типові методи профанації свідомості народу. Тому звертаємося до рідновірів: будьте пильними та обачними щодо всіляких підробок, які поширюються в нашому середовищі. Своєчасно реагуйте та викривайте фальсифікаторів!
Редакція
джерело
Шановна редакціє часопису «Сварог»!
Останнім часом у середовищі рідновірів з’явилися якісь непевні назви, як наприклад організація «Коло-Ра». Нібито й непогану справу вона робить – глиняні образи трипільських Богинь, але від чого походить її назва? Крім того, поширюється якась книжечка «Сини Ра з берегів Дніпра», нещодавно відкрилася кав’ярня «Руський клуб «Культ Ра». Що це за течія така? Нашу ще молоду громаду це непокоїть, бо поширилися чутки, що ОРУ також підтримує сумнівну думку, нібито в українців був культ Ра. Досі ми довіряли керівництву ОРУ і були вдячні за той великий науковий внесок, який зробили В. Шаян і Г. Лозко в розвиток Рідної Віри. Хотілося би дізнатися Вашу думку щодо згаданого «культу».
З повагою, громада «Сварга», м. Тернопіль
Шановні рідновіри!
Насамперед зауважимо, що Об’єднання Рідновірів України ніколи не визнавало і не пропагувало подібного культу. Названа течія з’явилася в Росії ще на початку 90-х років минулого, ХХ ст. Рідновірів України обминуло це негативне явище двадцять років тому, й ми навіть не сподівалися, що воно вигулькне знову вже з іншого боку. Однак, як відомо, наші вороги не дрімають. Російські рідновіри вважають, що створив цю несусвітню вигадку якийсь Абрамов-Шубін, автор «Всеясвєтної грамоти». Мета маніпулятора зрозуміла – відволікти увагу слов’ян від справжніх рідних цінностей. Нині цей напрямок навіть назвали терміном «ракомольство». Сутність його в тому, що кожне слово зі звукосполученням ра- розкладають на частини або й окремі літери, в яких шукають якийсь «езотеричний» (таємний) смисл (ра-дість, ра-дуга), забуваючи, що дане звукосполучення є й у словах ра-б, ра-бин, ду-ра-ки та ін. або намагаючись надати цим словам невластивого їм високого змісту. Наприклад, слово дурак перекладають як «ходив до Бога Ра і повернувся назад, тобто став мудрецем». Найчастіше подібним займаються люди, які не мають ніякої спеціальної освіти чи хоча би звичайного філологічного чуття. Вони абсолютно ігнорують закони словотвору. Нехтуючи морфемікою слова (наприклад, розриваючи корінь або вважаючи твірною основою суфікс, префікс чи навіть закінчення), вони порушують природні закони словотворення. Звичайно, дуже прикро, що деякі рідновіри, наслідуючи таких псевдознавців, спотворюють рідну мову: це сприяє не тільки процесу деградації й знищення істинного змісту слів, а й розладу душевного стану людини. Ми вважаємо, що ракомоли лише дискредитують Рідну Віру.
Дехто переконує, що слов’яни вживали єгипетське ім’я Бога Сонця – Ра, але це не відповідає ніяким достовірним фактам. У русичів є сонячний Дажбог («ми – Дажбожі онуки, і не сміємо нехтувати славу нашу і заповіти»). Є у нас і Ярило, Хорс, Світовид – всі вони ясні сонячні Боги, яких шанують усі рідновіри й усі громади ОРУ. Натомість наші «вільнодумці» все ще притягують за вуха останній аргумент: мовляв, у Велесовій Книзі ріка Волга називається словом Ра. Розглянемо й це твердження.
Справді Ра – давнє ім’я річки Волги, вживане переважно в іноземних джерелах – давньогрецьких (Геродот, Птоломей, Марцеллін) та середньовічних хроніках (С. Герберштейн) [Славянская энциклопедия. – Т. ІІ, с. 230]. У різні часи різне населення цього регіону називало Волгу по-різному: за часів Хозарського каганату – Rha (з ерзянського й мокшанського «рав»; офіційна версія: обидві назви нібито іранського походження), в Середньовіччі – Ітіль (з татарського İdel, казанського Едиль, Edil). Слов’янське і москвинське населення називало цю найбільшу в Європі ріку по-слов’янськи: з праслов’янського *Vьlga, моск. волглая (влажная), укр. – волога. Для слов’ян назви гідронімів з таким коренем є типовими. Порівняймо: річки Влга – в Чехії, Вільга – у Польщі.
Геродот, який зазвичай дуже спотворював географічні назви та імена людей, згадує ріку Оар в той історичний момент, коли війська скіфського царя Ідантірса загнали персів Дарія аж до річок Танаїд (Дон) і Оар (деякі вчені сумніваються в тому, що це Волга, бо сам Геродот вказує, що Оар впадає в Меотидське озеро, тобто Азовське море). У Велесовій Книзі наводиться та назва, що була відома в іноземних джерелах. Але ніякого культу, ніякого Бога Ра ми не знаходимо ні на берегах Волги, ні на берегах Дніпра!
На жаль, деякі рідновіри ще не вміють розрізняти істинні цінності від «підсадних ідеологічних качок», які їм щедро підкладають тіньові структури та різні спецслужби. Однією зі спецслужб накинуто й так званий інгліїзм (переважно в Росії). Ця течія, потужно підтримана фінансово, вже встигла проникнути й в Україну. Самі росіяни вважають, що інглінги – це витончений тіньовий концептуальний проект (КП), створений для дискредитації ведизму та Рідної Віри. Як і всі тіньові проекти, він може бути успішним за умови вдалої підробки (мімікрії) під ту жертву, яку хочуть позбавити довіри та авторитету, в даному випадку – Рідну Віру. Розраховано все це на те, щоб створити досить розгалужене вчення з суміші достовірних і недостовірних даних, які нібито становлять концептуальну цілісність. Завершення такого проекту – нанесення розгромного «викривального» удару по заздалегідь імплантованих хибних елементах. Тоді всім начебто стає «очевидна» їхня неспроможність і хибність, і мета маніпуляторів досягнута: в суспільстві створюється негативне ставлення до певного об’єкта (явища). Таку маніпуляцію «жидівствуючі» проробляли з нашими предками неодноразово: з метою дискредитації руху відродження Рідної Віри, започаткованого В. Шаяном, створили Рунвістський монотеїзм з «пророком» на чолі, що негативно позначилося на ставленні до автентичного язичництва в суспільстві; з метою дискредитації Велесової Книги підкупили єврея Алєксандра Барашкова (він же Бус Крєсєнь, він же А. Асов) на створення власної фантасмагорії навколо цієї пам’ятки. Це їхні типові методи профанації свідомості народу. Тому звертаємося до рідновірів: будьте пильними та обачними щодо всіляких підробок, які поширюються в нашому середовищі. Своєчасно реагуйте та викривайте фальсифікаторів!
Редакція
джерело
